Олександрійська дитяча художня школа
| Олександрійська дитяча художня школа | |
|---|---|
 | |
| Тип | художня школа |
геокоординати не задано:
| |
| Засновано | 26 липня 1973 |
| Директор | Ніколенко Степан Федорович[1] |
| Учні | бл. 110-120 |
| Адреса | м. Олександрія 28000, вул. Бульварна, 7 |
Олександрійська дитяча художня школа — державних художній навчальний заклад для дітей в місті Олександрія.
Олександрійська дитяча художня школа створена згідно з рішенням Олександрійської міської ради № 406 від 26 липня 1973 р. Вона перебуває в комунальній власності й підпорядкована управлінню культури і туризму Олександрійської міської ради.
За перші 36 років існування художню школу закінчили 697 учнів з яких 190 учнів продовжили навчання в навчальних закладах України та закордону, пов'язаних з образотворчим мистецтвом по спеціальностях.
Тривалий час школа займала займала напівпідвальне приміщення в житловому будинку по Софіївської вулиці[2]. 2001 року вона переїхала в приміщення колишнього дитячого садка по Бульварної вулиці.
В дитячій художній школі щорічно навчається близько 110—120 учнів з різних шкіл Олександрії та району. Строк навчання в школі кількаразово змінювався й нині становить чотири роки, протягом яких учні вивчають академічний рисунок та живопис, станкову та декоративну композицію, скульптуру та історію образотворчого мистецтва.
Протягом десятків років учнів школи беруть участь в міжнародних, всеукраїнських, обласних та міських фестивалях, конкурсах дитячої творчості і здобули нагороди: медалі, дипломи, грамоти, подяки тощо.
Серед викладачів школи є помітні художники. Це, наприклад, її організатор і незмінний директор від часу створення школи Степан Ніколаєнко[3], та іконописець Олександр Охапкін.
- ↑ Олександрійський художник виставив свої роботи на розсуд кіровоградців
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 січня 2009. Процитовано 11 березня 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Художник и его заботы. Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 12 березня 2012.
